Любите підспівувати
«Happy New Year»? Вмикаєте «Last Christmas», коли прикрашаєте ялинку? Обережно!
Ці пісні — не ті, за кого себе видають. Пропонуємо уважніше вчитатися в тексти.
А особливо чутливим особам не рекомендуємо цей текст до прочитання — ви вже
ніколи не зможете слухати старі-добрі пісні з таким настроєм, як раніше.
Happy New Year (ABBA) —
гімн нещасливому коханню
Цю пісню обожнюють мільйони людей, а її прослухали у світі мільярди разів — хіт на всі часи! Учасники ABBA задумували цю пісню як гумористично-філософську. Спершу її збирались назвати «Daddy Don’t Get Drunk On Christmas Day» — «Тату, не напивайся на Різдво». Збиває з пантелику, чи не так? І хоча музиканти передумали та перетворили свій трек на лірично-романтичний, а назву змінили на безпрограшну «Happy New Year», ця пісня — гімн нещасливому коханню, яке чахне та помирає під Новий рік.
Немає більше шампанського,
І феєрверки закінчилися
А ось і ми тут: ти і я
Пригнічені й сумні.
Це кінець вечірки,
І ранок здається таким сірим,
Таким несхожим на вчорашній день.
Настав час сказати…
З Новим роком!
З Новим роком!
Нехай нам відкриється світ,
У якому всі сусіди — друзі.
З Новим роком!
З Новим роком!
Нехай всі ми спробуємо втілити в життя
надії,
Адже без них
Нам залишається лише лягти й померти
Тобі й мені…
Лягти й померти… Оце так святковий настрій, оце
так заряд позитивних емоцій на наступний рік! Ви можете помітити, що текст
пісні нагадує молитву. Теж справедливо, але навіть це, схоже, не врятує героїв
від неминучого розставання. Ось і живіть тепер із цим, бо ми ж попереджали!
PS. Продюсер та учасник групи ABBA Бенні Андерсон
якось обмовився, що пісенне дитинча «Happy New Year» — про страх перед
майбутнім, яке може виявитися гіршим за те, що ми маємо зараз, і закликає не
боятися змін, ба навпаки — чекати їх із нетерпінням. І наостанок: гурт ABBA
розпався через рік після виходу славнозвісного новорічного синглу. Думаєте,
збіг?
Jingle Bells (James Lord
Pierpont) — не про Різдво, а про любовні походеньки
Так на світ народилися вірші про те, що чекатиме
на дівчину й хлопця, які захочуть покататися на санях із кінною упряжкою. Пані
Уотерман послухала вірш і сказала, що значно краще звучатиме «дзвінка назва».
Наприклад, щось про «дзвіночки» — «Jingle Bells».
Кілька днів тому
Я вирішив покатататись у санях,
І скоро Фенні Брайт
До себе підсадив.
Але кінь худий та в’ялий,
Мов здохлик був —
застряг у кучугурі
І всю романтику убив!
Дзень-дзелень, дзень-дзелень!
Дзвоники бринять
Як же чудово мчати в санях,
Де чутно дзвоників дзвін!
Цікаво,
що в цій пісеньці суспільство, окрім веселощів, помітило неабияку порцію
еротизму. А все тому, що «Jingle Bells» написана в жанрі «санні пісні» — як
молоді люди їдуть у санчатах, ті перекидаються, тож дівчата й хлопці могли
поцілуватися, поки ніхто не бачить. Для пуританського суспільства тих часів це
було щось на кшталт фантастики.
Last Christmas (Wham) — про
серце, розбите вщент
Безсмертний хіт гурту Wham, який ніколи не
набридає, скільки б ти його не слухав. А народився він спонтанно, в один зі
звичайнісіньких робочих буднів. Учасник бойз-бенду Ендрю Ріджлі розповів
історію про те, як вони з Джорджем Майклом сиділи у вітальні та дивилися футбол
по телевізору, аж раптом його музичний напарник скочив на ноги і сказав, що
мусить піти на другий поверх: «Мені час!» Коли повернувся — його очі сяяли
так, наче він відшукав у коморі коштовність.
Але направду так воно й було, адже тієї ж миті
Джордж наспівав для Ендрю мелодію з приспіву пісні, якій судилося стати
найпопулярнішим хітом XX століття. «То була достоту чарівна мить! Джордж
створив справжню музичну алхімію та вклав саму суть Різдва в мелодію. Цей мотив
він присвятив історії нерозділеного кохання, і як часто в нього виходило,
торкнув серця мільйонів», — згадував Ендрю Ріджлі.
Минулого Різдва
Я подарував тобі своє серце,
Але наступного дня ти повернула його мені.
Цього року,
Щоб вберегти себе від сліз,
Я подарую його комусь особливому.
Закоханий у тебе,
З вогнем у серці.
Я ховав кохання під маскою байдужості,
Але ти розірвала мене на шматки,
Можливо, наступного року я подарую його
комусь особливому.
Особливому.
Прощавай!
Сумнішою,
аніж зміст прекрасної пісні, є історія останнього дня життя автора «Last
Christmas». Джордж Майкл помер на Різдво, і наче за іронією долі — від
серцевого нападу. Він подарував своє серце вічності, як колись через чарівну
метафору віддав його комусь особливому.
«Let It Snow! Let It Snow!
Let It Snow!» (Frank Sinatra) — пісня про холод, зліплена зі спеки
«Let It Snow! Let It Snow! Let It Snow!» — чи не найпопулярніша різдвяно-новорічна пісня у світі. Але історія її створення не має в собі бодай манюсінького елемента зимових свят. Ось побачите!
Ще
раз прочитайте назву пісні. Присягаємося, ви думали, що її назва звучить як
«Let It Snow!», але ні: в назві ця фраза фігурує аж тричі. «Чому не два або
чотири рази?» — запитаєте ви. Саме три фрази, за задумом поета Семмі
Канона та композитора Жюля Стайна, створюють ліричну поезію.
Історія
створення найсніжнішої пісні всіх часів і народів теж нетривіальна. Майбутній
музичний шедевр з’явився в Голівуді… у найспекотніший день року! Про те, як все
відбувалось, розповідає книга «Songwriters on Songwriting»:
«Let
It Snow» написали на Hollywood and Vine в день, коли все навколо тануло від
спеки. Жюля Стайна запитали: «А чому б нам не піти на пляж і не скупатися?» Він
відповів: «А чому б нам не залишитись тут і не написати зимову пісню?»
Друкарська машинка запрацювала: «О, на вулиці погода мерзенна, але вогонь в
каміні якийсь надзвичайний. Якщо нам немає куди йти — хай сніжить, хай сніжить,
хай сніжить».
Історія
розповідає про закоханих, які муркотять у непогоду перед каміном. Обом не
хочеться прощатися. Хлопець радіє сніговій бурі – для нього це чудова нагода
затриматись хоча б ненадовго.
О, погода за вікном жахлива,
Але вогонь такий приємний,
І поки нам нікуди не потрібно йти —
Хай сніжить! Хай сніжить! Хай сніжить!
Коли ми нарешті поцілуємо одне одного надобраніч —
Як же я терпіти не можу виходити в заметіль!
Але якщо ти мене міцно обіймеш,
Всю дорогу додому мені буде тепло.
У різний час
душевну пісню виконували Patsy Cline, Garth Brooks, Herb Alpert, Jessica
Simpson та інші, але українцям особливо до смаку версія Френка Сінатри і Діна
Мартіна.
Ну
от, тепер ви точно знаєте, про що ми щороку мугикаємо собі під ніс у
різдвяно-новорічній метушні!
/ОСВІТОРІЯ/