«Скарби англійського неоромантика» (до 170-річчя від дня народження Роберта Луїса Стівенсона (1850-1894), англійського прозаїка)

У читацькій пам’яті Роберт Льюїс Стівенсон нерідко постає автором однієї книжки. Називають ім’я Стівенсона і одразу ж, ніби вичерпне його пояснення, – «Острів скарбів». Велика популярність «Острова скарбів» у шкільному середовищі закріпила за цим твором репутацію книжки відкритої і напрочуд доступної, а її автор набув слави літератора, котрий пише для юнацтва. Ця обставина і спонукає бачити в романі, як і у творчості Стівенсона загалом, явище більш просте і за своїм значенням доволі вузьке (пригоди, захопленість, романтика) порівняно з його істинним змістом, реальним значенням і впливом. Утім, не лише книжки, а й біографія Стівенсона сприяла його популярності. Цілісність характеру, мужність у поведінці, незвичність фону і обставин, у які потрапляв Стівенсон, драматизм долі – усе це бентежило уяву. Ім’я письменника супроводжували легенди. Його життя уявлялося, як і книжки митця, то цілком відкритим, доступним для розуміння, то таємничим, аж ніяк не пояснюваним.

Роберт Льюїс Стівенсон – романтик, цілком упевнений і натхненний, сам був утіленням і взірцем проголошених ним принципів, втім, романтик особливого штибу, не так прихильник, як противник романтизму початку XIX століття, тих його ідей і настроїв, що йшли від егоцентричного індивідуалізму, який волі бажав лише собі.

Стівенсон – основоположник, теоретик і вагома постать англійського романтизму останньої чверті XIX століття, значущого літературного напряму, що його прийнятого називати неоромантизмом на відміну від романтизму перших десятиліть цієї доби.

Протидія духовної інерції, потреба в самостійності, бунт проти моральних шаблонів і побутових умовностей проявилися у Стівенсоні рано й стали поштовхом до його романтичних шукань.

Принцип мужнього оптимізму, проголошений Стівенсоном наприкінці 70-х років XIX століття, став основоположним у його програмі неоромантизму, і митець дотримувався його із упевненістю та завзятістю. Особливого значення в цьому зв’язку набуває переважний інтерес Стівенсона до молодого віку: герої всіх його знаменитих романів – юнаки або ще зовсім молоді люди. Така пристрасть узагалі притаманна романтизму. Не розслаблене і хворобливе, а життєлюбне, яскраве світовідчуття здорової юності передає він у своїх книжках, зіштовхуючи юного героя за допомогою захоплюючого сюжету з надзвичайними обставинами, які потребують напруження всіх сил, енергійних, самостійних рішень і дій.

Стівенсон і романтика самі собою зливаються воєдино у читацькій уяві, його особистість і творчість овіяні духом романтики. Шотландський рід що корінням своїм сягає глибин національної історії, «бродяжне» життя під різними широтами, близькість до моря як сімейна традиція, стійкість і мужність перед обличчям смертельної небезпеки, книжки, сповнені пригод, - багато що в цьому письменникові здатне запалити романтичні думки.