Усі ми читаємо літературу, статті чи хоча б пости в соцмережах. Але часто буває, що не можемо згадати, про що був текст уже через декілька годин.
Creative reading, або сlose reading («близьке читання») — це вдумливий, критичний аналіз тексту; зосередження на істотних деталях та закономірностях з метою глибше й точніше зрозуміти зміст.
Creative reading, або сlose reading, «близьке читання» – це повільне та уважне читання. Таке, коли ми не просто хочемо «проковтнути» книжку, розраховуючи на легкий післясмак та базове розуміння того, «що хотів сказати автор». Під час «близького читання» ми починаємо аналізувати відтінки цього «що хотів» і те, якими засобами автор послуговується для досягнення ефекту. Помічаємо, що спрацьовує, а що ні, і як узагалі функціонують оповідні механізми. Зазираємо «під капот» — в авторську голову та глибинну теорію тексту заодно. Не варто боятися такого читання: магія з тексту не вивітрюється.
У літературознавстві уважне читання — це уважна компетентна інтерпретація короткого уривка тексту. У такий спосіб можна проаналізувати зміст окремих слів та речень, за якими проступають ідеї та з яких сплітається сюжет.
CREATIVE READING ПЕРЕДБАЧАЄ:
• занурення в текст, перечитування конкретних уривків;
• зосередження власне на тексті й тому, як він написаний;
• читання з олівцем;
• обговорення тексту з іншими;
• пошук відповідей на запитання, які виникають у голові після прочитання.
Із чого почати?
Метою «близького читання» є спостереження та аналіз тексту, його структурних елементів, культурних або історичних відсилок, особливостей будови тощо. Можна починати з певного уривка або пильно спостерігати за поступовим розгортанням більших текстових структур: композиції, системи лейтмотивів, особливостей сюжетної будови, переосмислення певної літературної традиції чи ж підключення до неї.
Після цього потрібно інтерпретувати свої спостереження. Це метод індукції, який переходить від спостереження за окремими фактами до спроби зробити висновки на основі цих спостережень.
Перші кроки:
1) ЧИТАЙТЕ З ОЛІВЦЕМ АБО МАРКЕРОМ У РУКАХ І КОМЕНТУЙТЕ ТЕКСТ
Ми часто виділяємо в тексті уривки, фрази, які хотіли б запам’ятати або принагідно процитувати. За допомогою методу коментування ми також підкреслюємо ключові слова і думки, які здаються важливими або зумовлюють запитання.
У такий спосіб ми не тільки уважніше стежимо за текстом, а й починаємо розмірковувати про характери, мотиви поведінки персонажів, точніше розуміємо, якими їх хотів зобразити автор.
2) ШУКАЙТЕ ЗАКОНОМІРНОСТІ В ТЕКСТІ: ПОВТОРИ, СУПЕРЕЧНОСТІ, ПОДІБНОСТІ
Після того як ви прочитали текст, поставте собі запитання і спробуйте знайти на них відповіді. Перечитуйте, підкреслюйте нові уривки, залишайте коментарі та примітки.
1. Визначте основні теми та ідеї тексту.
2. Проаналізуйте, як люди, події та ідеї розвиваються і взаємодіють у тексті.
3. Інтерпретуйте слова та фрази. Як часто автор використовує слова в переносному значенні? Чи формують конкретні варіанти слів тон тексту?
4. Звертайте увагу на окремі сцени чи розділи. Як співвідноситься структура речень та абзаців?
3) СТАВТЕ СОБІ ЗАПИТАННЯ ЩОДО ПАТЕРНІВ, ЯКІ ПОМІТИЛИ
Розпізнавання закономірностей у реченні — це перший крок до розуміння його сенсу.
У літературі існують різні типи патернів: синтаксичні, стилістичні, літературні рухи тощо. Вони народжуються зі стилю автора або епохи, на яку припадає його творчість. Тож одним із перших кроків до пізнання певних патернів є попереднє дослідження творчості письменника.
Наприклад, знання про те, що певний автор є натуралістом чи романтиком, може надихнути читача глибше зануритися в контекст паралельно із читанням тексту. Так, розуміння елементів натуралізму полегшує інтерпретацію творів таких авторів, як Теодор Драйзер або Стівен Крейн, що є зразками ідеології цього літературного напряму.
Джерело: https://bazilik.media/