Щорічно 21 травня все цивілізоване суспільство відзначає Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та різноманітності.
Кожна окрема культурно-історична епоха залишає наступним поколінням власний скарб у галузі культури. У 21 столітті з усього різноманіття культур складається єдина цивілізація зі спільними проблемами та базовими цінностями. Однак ця єдина цивілізація існує в багатонаціональному та полікультурному світі, в якому гармонійно співіснують та взаємодіють культури різних країн.
Для сучасних світових процесів властивим є таке явище, як культурна глобалізація. Вона найчастіше пов’язується з негативним впливом на культуру, що характеризується зближенням культури між різними країнами та зростанням міжнародного спілкування. Це веде до того, що популярні міжнародні культурні явища можуть поглинати національні або перетворювати їх на інтернаціональні.
Разом з тим, глобалізація дає можливість різноманітним культурам стати більш відомими, вийти за межі етнічної або національної обмеженості. Завдяки інформаційним технологіям звеличується об’єм інформації, яку отримує індивід, що веде до розширення світогляду, знань про інші культури. Віртуальні музеї, картинні галереї, сховища найвизначніших бібліотек, доступ до яких можливий через мережу Інтернет, дають можливість ознайомлюватися з великими витворами мистецтва незалежно від місця їх знаходження.
Таким чином втілюється принцип плюралізму культур, тобто мультикультуралізм. Це один із аспектів толерантності, що полягає у вимозі паралельного існування культур з метою їх взаємного проникнення, збагачення і розвитку в загальнолюдському руслі масової культури.
Адже розмаїття культур має і певні вади, які виражаються в упередженому ставленні до інших людей на підставі їхніх релігійних вірувань, раси, національного походження, що може стати причиною конфліктів. Щоб запобігти конфліктам у суспільстві, основою якого є розмаїття поглядів, слід на перше місце поставити виховання толерантності – терпимості до чужих поглядів, вірувань, політичних уподобань та позицій, поведінки тощо.
Склад населення України є етнічно однорідним. Але на її території проживають громадяни понад 100 національностей.
У сучасній Україні склалась унікальна ситуація розмаїття культур в усіх різновидах: етнічному, мовному, релігійному.
З часу проголошення незалежності Україна прагне створити умови для рівноправного розвитку та активної участі в соціально-економічному, політичному та духовно-культурному житті держави представників усіх національностей, котрі разом з українцями складають єдину етнонаціональну структуру суспільства.
Існування та взаємодія багатьох культур у єдиному географічному, історичному, художньому, просторі не повинні призводити до їхнього уподібнення одна одній. Навпаки, індивідуальні, неповторні риси кожної національної культури, стаючи безцінними складовими єдиної загальнолюдської культури, повинні збагачувати її та сприяти подальшому розвиткові, виховувати повагу до художніх цінностей інших народів і до збереження власної унікальності.
У 2001 році ЮНЕСКО прийнята Загальна декларація про культурне різноманіття, а рік по тому Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй проголошено Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та різноманітності.
Метою відзначення даного дня є усвідомлення людьми цінності і важливості культурного розмаїття, а також вміння розвивати співробітництво між народами світу, підвищення глобального рівня обізнаності про важливість міжкультурного діалогу, різноманітності та інтеграції, подолання у населення негативних стереотипів щодо культурного розмаїття, існуючого в них остраху, зневаги та нерозуміння представників інших культур.