До Великодня зовсім близько і галицькі родини вже розпочали рихтування (рихтувати, рихтуватися від нім. richten – готувати, ладнати) до свят, пов’язані з процесами і стравами, позначення яких передалися нам ще від пра-пра-пра-родичів і несуть у собі смак дитинства. Це калейдоскоп запозичень із польської, німецької, їдиш, які творять загалом лексичне розмаїття львівського урбанолекту. Ми ж зосередимо нашу увагу на кулінарних ґерманізмах.
Напевно, ви вже вирішили, де придбати м’ясо до свят, що його треба буде байцувати (нім. beizen – маринувати) чи шпигувати (spicken – обволікати печеню тонкими смужками сала або вкладати шматки сала/часнику в надрізи). Залежно від страви, м’ясо будемо вудити (шинка – Schinken), запікати в братрурі (Bratröhre – духова піч, «духовка») печеню чи курку, з якої стікатиме шмальц (Schmalz – жир), денстувати (dünsten – тушкувати), смажити на пательні шніцелі (Schnitzel) чи варити на аспік/авшпік (Aspik – холодець).
 |
Щодо етимології невід’ємного додатку до м’ясних страв на кожному святковому столі – цвіклів (бурячків з хроном) є дві гіпотези: від російського «свекла» в контексті мовного віддзеркалення русофільських тенденцій в Галичині в середині позаминулого і на початку минулого сторіч; від австрійського «zwicken» («щипати»). Вибирайте, яка з гіпотез вам більше до вподоби.
Окремо варто згадати хрін, на прикладі якого спостерігаємо зворотний процес впливу (слов'янізми в німецькій мові): так, в австрійському варіанті замість Meerrettich на позначення хрону вживається Kren (порівняймо: польське chrzan, словацьке chren, хорватське hren, російське хрен).
Якщо з етимологією австріяцизмів на кшталт Kren чи Palatschinken (налисники) все зрозуміло, то походження інших слів нез´ясовані, як-от Zwetschke, яке вживається на позначення сорту слив «венґерка». Наша гіпотеза – від «цвєчок» (в українських діалектах – «цвяшок») з огляду на подовгасту (гостру) форму фруктів.
Не забуваймо про великодню випічку, адже крім паски це можуть бути роляди (Roulade) з різними видами мармуляди (Marmelade), яблука в шляфрочку (Äpfel im Schlafrock), рурки з кремом чи „Льочки Шиллера“ (Сremeröhrchen, Schillerlöckchen), прецлі (Brezel), струдлі/штрудлі/струцлі/штруцлі (Strudel) чи бухти (Buchten). Цвібак у львівському діалекті змінило і ушляхетнило значення і вживається як на позначення випічки з бісквітного тіста, так і печива, німецьке ж Zwieback означає «сухарики, засушений білий хліб». Із тортів найпростіше приготувати пішінґер (Pischinger), адже для цього досить придбати готові андрути і перемастити їх згущеним молоком чи конфітурою.
 |
| Креденс |
До солодкого столу годиться дістати з креденса (Kredenz – шафа-бар) карафку (Karaffe – графин) із домашнім айєрконьяком (Eierkognac – яєчний лікер) і відпочити, сидячи на бамбетлі (від нім. «Baum» (дерево) та «Вett» (ліжко) чи шлябані (від нім. «Schlafbank» – дослівно «лавка для спання»).
Та поки ми зможемо скуштувати всі ці марципани (цікаво, що це слово розширило сферу свого вживання: нім. Marzipan означає пасту з перетертих мигдалевих горіхів і цукру чи меду, у львівському ж діалекті воно позначає загалом кулінарний смаколик), належить ще попостити, і тут для урізноманітнення раціону можна спробувати кварґель/кварґлі (від. Quark (домашній сир)) – зглевілий підігрітий сир, що є улюбленою стравою львів´ян з діда-прадіда.
Проте вже на другий день свят, скуштувавши досхочу описаних тут, але й інших кулінарних шедеврів, захочеться простої легкої страви – росолу зі штанґликами (Stange(rl) – палички), а на десерт коха (Koch – рисова або манна запіканка) чи й просто такої дитячої страви як ґрисік (манної каші, від нім. Gries – манна крупа; звернімо увагу: співзвучне з німецьким ґрис в українських діалектах погірило значення: «відходи меленого зерна, які згодовують тваринам»).
 |
| "Обливаний понеділок" |
Германізми зустрінемо й вийшовши з-за святкового столу: так, гаївки супроводжуються різними гецами (Hetz – витівка) і віцами (Witz – жарт): чи то забава «Петре, де Ти?» (знаєте таку?) чи людська вежа, яка або вийде високою і стабільною, або ж, якщо матимемо пеха (Pech haben – зазнати невдачі), розвалиться в процесі.
А що вже казати про «обливаний понеділок», коли вода литиметься кеблями (Kübel – відро)?
На цьому зичимо вам Світлого Великодня!
(everest-center.com)