Боб Ділан став першим лауреатом Нобелівської премії з літератури, кому її присудили за тексти пісень, у зв'язку з чим новина про його нагородження стала предметом для запеклих суперечок творчих діячів різних країн.
У своєму рішенні Шведська академія пояснила що премія присуджена Ділану за «створення нової поетичної мови в рамках великої американської пісенної традиції».
У статуті Нобелівського комітету наголошується, що «літературою є не тільки белетристика, але також і інші твори, які за формою або ж по стилю представляють літературну цінність».
В нерівній, здавалося б, боротьбі Ділан обійшов прозаїків, давно чекають нагороди - Філіпа Рота і Харукі Муракамі, кенійця Нгугіва Тхіонго, сирійського поета Адоніса, елітарного іспанця Хав'єра Маріас і, нарешті, улюбленця критики Джона Бенвілла. В інтернеті та за його межами частина людей сприйняли новину як справжнє свято, а частина вибухнули лайкою в сторону шведської академії, яка вручила літературний «Оскар» дідку з гітарою.
Боб Ділан - одна з ключових фігур в сучасній історії музики, унікальний приклад людини, яка одночасно стала символом покоління і пережила це покоління на кілька десятиліть. Співак з дивним голосом, соціально гострими і абстрактно філософськими текстами з відсиланнями то до Біблії, то до Карла Маркса, став одним із символів XX століття. Про нього написані книги, зняті фільми, його тексти цитуються, а кількість каверів на його пісні і триб'ютів вже давно обчислюється тисячами.
